Кокар Н.В.

Використання статистичних методів у дослідженнях поздовжньої симетрії монокарпічних пагонів Centaurea jacea L. (Asteraceae)

Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника, м. Івано-Франківськ

e-mail: kokar_nata@mail.ru

Одним із найважливіших компонентів морфоструктурної організації життєвих форм рослин є пагонова система. Природа поздовжньої симетрії пагонів залишається остаточно нез’ясованою й нові дослідження лише підтверджують її вельми складну картину.

Об’єктом наших досліджень є ценопопуляція волошки лучної (Centaurea jacea L.). Особливості морфологічної будови монокарпічних пагонів якої досліджували за методикою позонального моделювання, розробленою Б. І. Козієм, Й. М. Берком (Берко, 1991) з доповненнями Н. В. Кокар (Кокар, 2008). Для того щоб розкрити й широко проаналізувати процеси формування та розвитку пагонів одного й того самого виду в різних екологічних умовах тільки за методикою позонального моделювання виявилось недостатнім.

Результати наших досліджень показали необхідність за експериментальними даними розраховувати статистичні характеристики вибіркових розподілів, доводити нормальний закон розподілу для кожного міжвузля та для окремих структурно-функціональних зон монокарпічного пагона. Встановлювати кореляційні, регресивні зв’язки та ступінь значущості коефіцієнтів кореляції.

Обробку результатів досліджень необхідно проводити за теорією ймовірності та математичною статистикою (Шмидт, 1980, 1984). Розраховувати вибіркові величини: середнє арифметичне (х); дисперсію (S²); середнє квадратичне відхилення (S); коефіцієнт варіації (ɣ); показник контагіозності – співвідношення дисперсії до середньоарифметичного значення (S²/x); начальні моменти k–порядку h_k, де k=1,2,3,4; центральний момент k–порядку m_k, де k = 1,2,3,4; коефіцієнт асиметрії (as) та його середнє квадратичне відхилення S_as й потрійні його значення S_{as 1,2,3}; показник ексцесу (ex) та його середнє квадратичне відхилення S_ex. Точність результатів потрібно визначати за довірчим інтервалом, який розраховували за критерієм Стьюдента. Надійність результатів визначали за довірчою ймовірністю (Плохинский, 1980; Шмидт, 1984; Лакин, 1990; Зайцев, 1990).

За критерієм Фішера (F) і χ² у формулі Бартлета перевіряли гіпотезу про рівень значущості та рівність генеральних дисперсій. За критерієм Фішера визначали статистичну рівність ряду генеральних дисперсій. Ці статистичні відмінності були виконані для сукупності міжвузль окремих структурно-функціональних зон монокарпічного пагона волошки лучної та для кожного міжвузля зокрема.

Розраховували вибірковий коефіцієнт кореляції для пар міжвузль та встановили кореляційний зв’язок між кожною зоною зокрема. Перевірку значущості цих коефіцієнтів виконували за критичним значенням коефіцієнта кореляції, критерієм Стьюдента (t) та за функцією перетворення Фішера (Z). У кінцевому варіанті приймали рішення про прийняття або відкидання нульової гіпотези (H₀) (Марри, 1983; Шмидт, 1984; Лакин, 1990; Зайцев, 1990).